Провели в останню земну путь нашого земляка, воїна, люблячого сина, чоловіка, батька Федора СОКУРА
Невимовні біль та туга охоплює серце, бо війна забирає найкращих, а наша громада в окупації, тому навіть тіло не можна придати рідній землі.
«Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…», - пише святе писання про воїнів, тих, хто відстоює правду і справедливість.
Багато хто з нашої громади знав загиблого Федора, як порядну, добру людину. Загинув Федір з гідністю, захищаючи рідну землю, виконуючи свій військовий обов’язок.
Висловлюємо слова скорботи та співчуття родині загиблого, розділяємо біль непоправної втрати, дякуємо за нашу волю та свободу. Ні на мить не забуваймо ціну, якою здобувається наша Перемога. Бережімо велику любов до України та її війська.
Вічна пам’ять і слава Герою! Хай Бог прийме Його у Царстві Своїм!