Як вберегти дитину від викрадення?
Українцям, на жаль, досить часто приходиться стикатися з викраденням цінних речей, таких як телефон, гаманець, прикраси тощо… Та що робити, коли викрадають найцінніше – дітей?
Відповідно до статті 12 Закону України від 26.04.2001 р. №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Дотримуйтесь простих правил безпеки і навчайте малечу!
Всі діти є у групі ризику. Батькам важливо пояснювати дітям, як себе поводити. Але найважливіше ─ це довіра між батьками та дітьми, аби діти могли до них звернутися за порадою або допомогою.
Як захистити дитину?
- Насамперед не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях.
- Поясніть дитині, що вона не повинна розмовляти з незнайомими людьми і брати від них що-небудь. Тим більше, не зобов’язана нікого проводжати! У разі, якщо незнайомі кудись ведуть дитину, вона має голосно кричати: «Поліція!», «Швидка!», «Пожежа!», «Я вас не знаю!» тощо, щоб привабити людей на допомогу.
- Встановіть маячок на мобільний телефон дитини, і Ви постійно знатимете, де вона знаходиться у будь-який момент.
- Ваша дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб у поліції швидше знайти батьків.
- Придумайте з дитиною кодове слово. Наприклад, «ведмідь». Якщо на вулиці навіть хтось із знайомих пропонує відвести додому, він обов’язково повинен знати це кодове слово, інакше потрібно триматися подалі. Кодове слово варто використовувати і тоді, коли є будь-яка інша небезпека. Повідомити телефоном, смс вихователя чи вчителя в школі.
Батьки можуть створювати комфортну атмосферу вдома для того, щоб діти могли довіритися, якщо раптом щось сталося. Якщо менші діти не дуже хочуть розповідати, як у них справи, то запитайте у них щось цікаве, наприклад, що вони цікаве почули, з ким грались, що найбільше подобається у школі, крім перерви тощо. Тобто варто ставитися з гумором до певних ситуацій і підходити до дитини з посилом “я б дуже хотіла тобі допомогти, якщо у тебе немає настрою, то повернемося до цієї теми чи розмови трохи згодом”. Можливо, після смачної вечері у дитини з’явився настрій і вдасться поговорити”.
За викрадення дитини передбачена кримінальна відповідальність. Згідно з частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) дії щодо малолітнього караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. До кримінальної відповідальності можуть притягнути і батьків чи опікунів, котрі залишили дитину в небезпеці. Це передбачено статтею 166 Кримінального кодексу України. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо Ви побачили дивну поведінку дорослих разом із дитиною, не посоромтесь і уточніть, чи з дитиною все нормально. Не проходьте повз малечі, котра розгублено плаче посеред торгового центру, чимало проблем можна було б уникнути, якби ми були уважнішими до перехожих, колег чи сусідів.
У разі зникнення дитини “потрібно негайно звернутися до найближчого відділку поліції або зателефонувати 102. Також можна зателефонувати на Національну дитячу гарячу лінію за номером 116 111.
Шановні батьки, бережіть своїх дітей!