Фото без опису

Поліція Луганської області

З початку повномасштабної війни на захист країни стали понад мільйон українців та українок. І в багатьох з нас серед рідних та знайомих є ветерани та військові. І хоча ми можемо бути близькими з ними, інколи нам важко знайти спільну мову у повсякденному житті. Нам знайоме відчуття ніяковості, коли хочемо подякувати, поговорити, запропонувати допомогу ветерану, але не знаємо, як це зробити правильно, боїмося занадто тиснути на співрозмовника, хвилюємося, що розмова може спровокувати неприємні спогади та засмутити людину.

Тож поліцейські-психологи Луганнщини підготували декілька порад про те, як спілкуватися з військовими та ветеранами про їхній бойовий досвід:

1. Поважайте особисті межі людини: у розмові з військовими та ветеранами дотримуйтесь загальних етичних норм. Якщо відчуваєте, що ваш співрозмовник стримується, не тисніть - поважайте його межі.

2. Діліться власними почуттями. Те що розказує ветеран чи військовий може бути важко слухати. Не бійтеся визнавати свої емоції та проговорювати їх: «Мені ніяково/страшно про це говорити з тобою. Як би ти порадив(ла) вчинити»

3. Слухайте, а головне, чуйте людину: під час розмови викорстовуйте техніку активного слухача та не перебивайте співрозмовника. Говоріть після того, як він/вона висловили думку до кінця. У розмові ставте уточнюючі питання і уникайте оціночних суджень.

4. Будьте емпатійними: намагайтесь не тільки слухайти – а й розуміти. Дайте людині підтримку, щоб вона відчувала, що ви просто поруч, що ви поважаєте її.

А ще більше корисних порад можна знайти на сайті https://www/howareu.com/