Увага! Важлива інформація для жителів громади!
Шахрайство з авансовим платежем/передплатою
Шахраї видають себе за представників фальшивих кредитних компаній, використовуючи фальшиві документи, веб-сайти та електронні листи, які здаються законними. Вони вимагають перерахувати «аванс» перед наданням кредиту. Споживачі платять, але такі кредити ніколи не надаються. Шахраї швидко зникають, регулярно змінюючи назву своїх «підприємств», щоб уникнути покарання.
Ось ще один з прикладів шахрайства з авансовим платежем/передплатою. Шахраї можуть заманити жертву до пастки, обіцяючи фінансування або спадкування в обмін на грошову винагороду. Врешті-решт, все зводиться до тієї ж схеми: жертва перераховує гроші невідомій людині в очікуванні отримання чогось більш коштовного, а потім отримує нічого або майже нічого натомість.
Шахрайство з переплатою
У випадку шахрайства з переплатою, шахраї вдають із себе покупця і роблять своєю мішенню споживачів, що продають товар або послугу. «Покупець» відправляє продавцю підроблену платіжну квитанцію, як правило, ідентичну квитанції добре відомого банку, на суму вище, ніж заздалегідь узгоджено. Потім шахрай пояснює, чому виникла переплата, і просить продавця депонувати чек та повернути зайві кошти. Кілька тижнів потому, жертва дізнається, що квитанцію було підроблено, але все ще знаходиться на гачку, адже тепер їй потрібно повернути банку витрачені кошти.
Шахрайство з працевлаштуванням
Шахрайство з працевлаштуванням, в цілому, завжди починається з того, що пропозиція роботодавця звучить занадто добре, щоб бути правдою (наприклад: «працюйте вдома та заробляйте тисячі доларів на місяць, без досвіду роботи»), а закінчується тим, що споживач залишається без «роботи» і без грошей. Такі шахраї, як правило, використовують одну з трьох моделей:
1. Шахраї видають себе за нового «роботодавця» і відправляють жертвам платіжну квитанцію, нібито для того, щоб покрити накладні витрати перед тим, як приступити до роботи. Жертви депонують чек, купують необхідні матеріали та повертають грошові кошти, що залишилися, шахраю. Кілька тижнів потому, жертви дізнаються, що квитанція була підробленою, а вони потрапили на гачок шахрая, який обікрав їх.
2. Шахраї видають себе за «рекрутерів», які надають пропозиції щодо гарантованого працевлаштування, або за «роботодавців», які запропонують жертві роботу за умови, якщо Вона сплатить авансом за перевірку кредитної історії, подання заявки або послугу з підбору персоналу. Жертви перераховують кошти, але такі пропозиції з працевлаштування ніколи не втілюються в життя.
3. Шахраї видають себе за представників «компанії» і намагаються довідатись конфіденційну та/або фінансову інформацію від жертв під виглядом перевірки кредитної історії або біографічних даних. Потім вони викрадають особисті дані жертв з метою здійснення різноманітних шахрайств.
Шахрайство з лотереями/призами
Шахрайство з лотереями/призами зазвичай має дві схеми:
1. Жертва отримує неочікуваний телефонний дзвінок, електронну пошту, лист або факс від когось, хто стверджує, що він є працівником державної установи чи представником відомої організації або знаменитості, та повідомляє жертві, що вона виграла велику суму грошей або приз. Шахрай втирається у довіру до жертви і пояснює, що для того, щоб забрати виграш, потрібно спочатку переказати невелику суму грошей для сплати податку на товар чи збору за оформлення документів. Слідуючи інструкціям шахраїв, жертви відразу надсилають гроші, але ніколи не отримують своїх «виграшів», а також втрачають гроші, витрачені на «податки та збори».
2. Жертви отримують неочікувану платіжну квитанцію або грошовий переказ та вказівку щодо депонування грошей і негайного повернення частини коштів відправнику для покриття зборів або податків. Кілька тижнів потому, жертви дізнаються про те, що квитанція була підробленою, а гроші, витрачені на сплату «податків», повернути неможливо. Таким чином жертва потрапляє на гачок шахрая, адже тепер їй необхідно повернути витрачені гроші до банку.
Шахрайство з орендою майна
Витончені шахраї використовують Інтернет і дошки безкоштовних оголошень для полювання на довірливих покупців/продавців нерухомості. Шахрайство з орендою майна, як правило, має два сценарії:
1. Орендарі шукають будинок або квартиру, що здається в оренду, і потрапляють на гачок «власника». Жертви знаходять квартири в чудовому районі за дуже вигідною ціною. Об’ява виглядає законно, тому жертви починають листуватися з «власником», як правило, електронною поштою. «Власник» погоджується здати квартиру за умови, якщо покупець надішле кошти для сплати гарантійного внеску або застави, тощо. Жертви надсилають гроші, а потім «власник» безслідно зникає, прихопивши гроші.
2. Власники здають в оренду свою квартиру або будинок та потрапляють на гачок «орендаря». «Орендарі» установлюють зв'язок з жертвами, як правило, електронною поштою, і висловлюють зацікавленість в оренді будинку або квартири. Шахраї відправляють платіжну квитанцію на внесення застави, але потім скасовують угоду. Жертви повертають гроші, а потім дізнаються, що квитанція була підробленою.
Афера з надзвичайною ситуацією/рідними
Афера з надзвичайною ситуацією спрямована на емоційні переживання людини і сильне бажання допомогти тим, хто потрапив у біду. Шахраї телефонують друзям або родичам, видаючи себе за жертв, та змальовують екстрену ситуацію (наприклад: мене було заарештовано; мене пограбували; я потрапив до лікарні), благаючи про допомогу, тобто грошовий переказ.
Афера з надзвичайною ситуацією може набувати різноманітних форм і масштабів. Це може бути афера з рідними чи близькими, коли аферисти телефонують літнім людям, стверджуючи, що це їх онук чи онучка, якій терміново необхідні гроші. Також існує шахрайство з соціальними мережами, коли шахраї зламують облікові записи соціальних мереж, а потім надсилають листи друзям з проханням терміново відправити гроші, розповідаючи про травми, арешт та ін.; такі ж самі афери провертаються після зламу облікових записів електронної пошти. Шахраї використовують інформацію зламаних облікових записів для того, щоб зібрати достатньо конфіденційної інформації та отримати змогу надсилати досить переконливі запити про допомогу.
У випадку шахрайства з онлайн-покупками, жертвами злочинців стають відвідувачі веб-сайтів або користувачі послуг Інтернет-аукціонів. Як правило, існують дві поширені схеми:
1. Жертві повідомляється про те, що вона виграла на аукціоні товар, який, швидше за все, є фальшивим або, інакше кажучи, пасткою, а також про те, що необхідно сплатити за товар, використавши систему грошових переказів. Продавець рекомендує жертві здійснити переказ коштів, скориставшись вигаданим ім'ям або ім'ям коханої людини. Таким чином шахраї переконують своїх жертв, що це найкращий спосіб захистити свої гроші, поки не будуть отримані товари або послуги. Потім продавець підробляє документи, скориставшись вигаданим ім'ям, та отримує кошти, а жертва ніколи не отримує товару.
2. Існують також випадки, коли Інтернет-аукціон і товар є справжніми, але жертва не отримує ніяких товарів. Шахраї знаходять своїх жертв на онлайн-аукціонах, пропонуючи придбати такий самий товар на подібних умовах у них, надіславши оплату грошовим переказом. Жертва надсилає гроші, але ніколи не отримує товару.
Афера з Інтернет-знайомствами розпочинається досить просто: чоловік і жінка зустрічаються в Інтернет-мережі. Відносини розвиваються: вони листуються електронною поштою, розмовляють по телефону та обмінюються фотографіями. І, нарешті, вони планують зустріч або, навіть, весілля. Але, коли відносини зміцнюються, все починає змінюватись. Чоловік просить жінку надіслати йому грошей, адже йому необхідно придбати білети на автобус, щоб відвідати хворого дядька. Перший банківський переказ зазвичай є невеликим, але запити починають зростати — його доньці потрібно зробити термінову операцію, йому потрібні гроші, щоб придбати авіаквитки та, нарешті, зустрітися і т.п. Шахраї не виконують своїх обіцянок, не дають нічого натомість, а лише крадуть гроші і зникають.
Шахрайство з підробкою платіжних квитанцій
Підроблені квитанції відіграють центральну роль у великій кількості різноманітних видів шахрайства: шахрайство з авансовим платежем/передплатою; афера з «таємним покупцем»; шахрайство з лотереями/призами, тощо. Жертви отримують неочікувану платіжну квитанцію або грошовий переказ разом з проханням депонувати чек та негайно повернути частину коштів, необхідних для покриття різноманітних витрат, таких як сплата зборів та податків. Кілька тижнів потому, жертви дізнаються про те, що квитанція була підробленою, а витрачені гроші повернути неможливо. Таким чином жертва потрапляє на гачок шахрая, адже тепер їй необхідно повернути витрачені гроші банку.
За інформацією Сватівського ВП ГУНП України в Луганській області
