Фото без опису    Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з  наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча. Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в нашому районі залишається складною. Природні вогнища сказу існують практично на всій його території.

Причини сказу і шляхи передавання інфекції

Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини, що належать до класу ссавців. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
 •укус;
 •подряпину та мікроушкодження шкіри; 
 • потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці та вовки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

Доведена можливість аерогенно-контактного зараження (у лабораторних умовах, під час відвідування печер, населених кажанами), коли вірус пасивно потрапляє через кон’юнктиви, слизових ротоглотки.

За даними ВООЗ, у 99% випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40% жертв укусів імовірно скажених собак – діти віком до 15 років.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1-3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:
 • місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
 • кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
 • віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Лікування сказу

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Профілактика сказу

Профілактичні заходи поділяються на два напрями: боротьба з носіями збудника і недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.

Для профілактики сказу необхідно:
 •регулярно вакцинувати свійських тварин;
 •уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
 •не торкатися диких чи безпритульних тварин;
 •не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти).

Періодично працівники державної ветеринарної служби проводять вакцинацію тварин у

населених пунктах, але часто люди нехтують цією необхідною процедурою, що в більшості 

випадків пізніше призводить до негативних наслідків. І про це можна говорити дуже 

багато. Найчастіше і найбільше сказ дає про себе знати у так званих неблагополучних

районах, до яких, на превеликий жаль, відноситься і наш. Аби уберегти своїх домашніх      

улюбленців, чим дуже часто нехтують їх господарі у сільській місцевості, треба своєчасно і

регулярно здійснювати вакцинування. Відповідно, цим ви захистите не тільки тварину, а й 

себе.

                                       Перша медична допомога після укусу

Якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) негайно зверніться до лікаря! Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.

Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Що робити із твариною, підозрілою на сказ

Собаку, кота чи іншу тварину, яка покусала людей або тварин, слід негайно доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом десяти днів.

Сьогодні сказ реєструють у 150 державах і територіях світу, на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Щороку від цього захворювання в світі гине понад 55 000 людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.

Із кінця 1990-х епіцентр сказу в європейському регіоні через високий рівень імунізації диких тварин у Західній та Центральній Європі перемістився на схід.

В Україні останні 30 років епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ є нестійкою. Реєструють поодинокі випадки захворювань, є умови для їхнього поширення. Зокрема, цього року зареєстровано два випадки захворювання серед людей (2017 – теж два, 2016 – чотири).

 

Пам’ятайте, сказ вилікувати не можливо, його можна тільки попередити.  Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!